Схема-терапія: історія та сьогодення 

Сьогодні схема-терапія визнана одним із найбільш ефективних методів роботи з розладами особистості, хронічною депресією, КПТСР, комплексними станами та іншими хронічними психологічними станами, що викликані незадоволенням базових емоційних потреб в дитинстві. Даний метод є інтегративним і базується на теорії прив’язаності, а також включає в себе елементи когнітивно-поведінкової терапії, гештальт-терапії та психодинамічної психотерапії. Український інститут схема-терапії ставить собі за мету не лише навчання спеціалістів, а й підтримку високих стандартів доказовості у впровадженні цього інструментарію в клінічну практику.

Як усе починалося: ідея Джеффрі Янга

Історія методу розпочалася наприкінці 80-х років, коли Джеффрі Янг, учень Аарона Бека, засновника когнітивно-поведінкової терапії, зауважив, що певна група пацієнтів не демонструє стійкого покращення при застосуванні стандартних КПТ протоколів. Вони казали, що “все розуміють головою”, але все одно відчувають себе “поганими”, “дефективними”, “неспроможними”, тощо. Ці пацієнти мали глибоко вкорінені патерни сприйняття, які Янг назвав ранніми дезадаптивними схемами.

Янг відійшов від суто когнітивного фокуса, запропонувавши концепцію обмеженого батьківства. Це стало революційним кроком: терапевт у межах професійних кордонів стає для пацієнта тією фігурою, яка частково задовольняє емоційні потреби, не реалізовані в дитинстві. Чому це важливо?

Справа в тому, що в ранньому досвіді клієнтів вони на самоті справлялися з досвідом, який для їхньої психіки був травмуючим: з покиненням, скривдженням, приниженням, забороною проявляти потреби та почуття, емоційним занедбанням, тощо. Цей досвід залишив в них глибинне відчуття самотності, власної недостатньої цінності, страх покинення, або недовіру до інших. Він вплинув на здатність людини будувати близький стосунок та реалізовувати себе в житті. Подібні травми не можуть бути зцілені на самоті або лиш через когнітивні чи поведінкові техніки. Схема-терапія пропонує біль, який з’явився в стосунку, зцілюват через стосунок. 

Окрім того, людина, яка зазнавала хронічного приниження, ігнорування, скривдження, або була покинута людьми, які мали про неї піклуватися, може просто не дозволити терапевту наблизитись до свого болю без теплого, довірливого, безпечного та стабільного стосунку.

Друга хвиля: Арнод Арнц та формування доказової бази

Наступний етап розвитку пов’язаний з ім’ям професора Арнода Арнца. Саме його дослідження довели ефективність методу при лікуванні межового розладу особистості 

(МРО). Арнц також ґрунтовно досліджував та продовжує досліджувати ефективність імагінативної рескрипції - одного з основних експірієнтальних методів схема-терапії.

Імагінативна рескрипція є одним з основних експірієнтальних методів схема-терапії, який дозволяє працювати безпосередньо з травматичною афективною пам’яттю. На відміну від простого обговорення травми, цей метод дає змогу пацієнту заново прожити досвід у безпечному середовищі, де його емоційні потреби нарешті будуть задоволені. Саме імагінативна рескрипція дає змогу мати глибинні зміни у само-відчутті клієнтів. Так, наприклад, у людини зі схемою Покинутості/ Нестабільності - однією з найбільш активних у пацієнтів з межовим розладом особистості - завдяки імагінативній рескрипції знижується страх покинення. Людина зі схемою Дефективності/ Сорому може зрештою отримати глибинне відчуття власної гідності та безумовної цінності, які є невід’ємною базовою потребою кожного з нас.

Імагінативна рескрипція є важливим інструментом, який допомагає пацієнтам не лише доторкнутись до болю, але й м’яко зцілити його. Наразі продовжуються дослідження під керівицтвом А. Арнца з використання імагінативних рескрипцій при комплексній травмі, психотичних розладах.